Управління стресом та запобігання вигоранню
Вступ
Цей розділ відкривається відео про подолання стресу та розпізнавання вікарної травми. Підтримка інших у складних ситуаціях може забирати багато сил, тому важливо розуміти, як керувати стресом і долати емоційні наслідки цієї роботи. Під час перегляду поміркуйте над тим, як розвивати стійкість і зберігати баланс, щоб ефективно підтримувати і себе, і тих, кому ви допомагаєте.
Stress management – video.mp4Бути біженцем - це болісний досвід, втрати та складні життєві ситуації. Робота з людьми, які пережили різні травми, передбачає у наставника певний рівень емпатії.
З іншого боку, надання допомоги може бути емоційно виснажливим і обтяжливим. Робота з біженцями часто пов'язана з сильними емоціями. Почуття і спогади можуть легко передаватися від однієї людини до іншої. Чим краще ви розумієте це явище, тим швидше відслідкуєте зміни у власному стані. Тривале емоційне навантаження призводить до стресу та вигорання.
Важливо після зустрічей і робочого дня пам'ятати про свої почуття і зосередитися на власному житті: проводити час із сім'єю, друзями чи іншими близькими людьми, займатися фізичними вправами, робити те, що має для вас значення. Це допомагає підтримувати баланс і гарантує, що ви зможете продовжувати бути підтримкою для інших.
"Співчутливі люди - генії в мистецтві жити,
важливіші для гідності, безпеки та радості людства, ніж науковці".
Альберт Ейнштейн
Емпатія та співчуття
Робота з людьми, які пережили травму, вимагає емпатії.
Емпатія та здатність ідентифікувати себе з ситуацією людини, якій надається допомога, є навичками, які дозволяють вам поставити себе на місце іншого і краще зрозуміти його точку зору. Здатність співпереживати допомагає створити міцний зв'язок.
Емпатія та ідентифікація відіграють важливу роль у роботі, але вони ж і піддають професіонала емоційному стресу.
Не слід плутати емпатію та співчуття, це - різні речі.
Здатність співпереживати означає вміння поставити себе на місце іншої людини і зрозуміти її ситуацію, при цьому відокремлюючі її почуття від власних емоційних переживань.
Співчуття, навпаки, означає переживання тих самих почуттів, що й людина, якій надається допомога. Це може бути шкідливим для помічника.
Професійна дистанція
Помічникам рекомендується тримати професійну дистанцію зі своїми клієнтами. За словами Туйї Турунен, кандидата психологічних наук, те ж саме рекомендується і тим, хто займається волонтерською роботою.
Професійна дистанція означає здатність зберігати відповідну ментальну та емоційну відстороненість від ситуації клієнта або особи, якій надається допомога.
Встановлення меж не означає знецінення страждань інших, а навпаки, є піклуванням про власну людяність і здатність співпереживати.
Професійна дистанція допомагає зберігати об'єктивність і захищає помічника від вигорання. Вона також дозволяє встановити чіткі межі між роботою та особистим життям, що є важливим у довгостроковій роботі з надання допомоги.
Професійна дистанція є перевагою як для наставника, так і для підопічного.
Робота, де ви допомогаєте, може бути емоційно виснажливою та обтяжливою. Тривале емоційне навантаження може піддати вас стресу та виснаженню.
Симпатичний стрес - це явище, коли важкі та травматичні переживання клієнта переносяться на помічника і викликають у нього психічне напруження. Ознаки співчутливого стресу - це нормальні реакції на ситуації, які є ненормальними і часто дегуманними.
Іноді навантаження може бути занадто сильним і тривалим. Часом бракує можлвивостей для «розвантаження». Переживання і почуття, що передаються від клієнта до ментора, можуть піддавати останнього надмірному стресу, що в свою чергу, може призвести до втоми від співчуття.
Втома від співчуття може проявлятися в тому числі, у труднощах зі сном, концентрацією уваги, тривозі, розчаруванні, дратівливості, байдужості, відсутності почуття гумору, а також у різних фізичних симптомах і болях.
Важливо, щоб ті, хто працює з біженцями, усвідомлювали можливість виникнення симпатичного стресу у своїй роботі, розпізнавали його симптоми і намагалися уникати.
Профілактика втоми від співчуття
Як запобігти:
Усвідомлюючи ризик. Ми вбираємо почуття іношї людини через дзеркальні нейрони, вираз обличчя та пози. Чим краще ви розумієте це явище, тим швидше відслідкуєте зміни у власному стані. Якщо ми не усвідомлюємо цього - ми можемо перейняти смуток і тривогу іншої людини. Цей вид емоційного перенесення відбувається лише між близькими людьми та членами родини.
Заохочуючи обговорювати втому від співчуття, не боячись виглядати слабкими.
Шляхом отримання інформації, участі у тренінгах, де можна отримати інформацію про наслідки емоційно важкої роботи.Також важливо знати доступні ресурси та послуги.
Зняття симпатичного стресу, наскільки це можливо, в робочій спільноті / з іншими наставниками.
Ставлячи в пріоритет свій емоційний стан: для наставника важливо дбати про власне фізичне та психічне здоров’я, щоб бути опорою для інших. Це може включати регулярний відпочинок, харчування, фізичні вправи та туроботу про себе (див. вправу “Психічне здоров’я з попередньо розділу”).
Окреслюючі власні кордони: важливо розмежовувати роботу (включно з волонтерством!) та особисте життя. Надмірна емоційна залученість і постійна доступність можуть призвести до вигорання. Важливо встановити чіткі межі між роботою та вільним часом.
Відключаючись від роботи у вільний час. Добре, якщо наставник залишає достатньо вільного часу, щоб мати можливість відновити власні ресурси.
Зосереджена діяльність дає енергію, підвищує креативність і приносить нові ідеї. Це можуть бути, наприклад, зустрічі з друзями, фізичні вправи, перебування на природі, читання, прослуховування музики, сауна, тощо.
Якщо поспіху надто багато, один із хороших способів — позначити у своєму календарі окремий час для відпочинку. Таким чином, відновлення ресурсу та відпочинок не потрапляють до інших категорій.
Знанням себе. Наставник повинен усвідомлювати власні почуття та реакції, щоб вчасно розпізнати потенційні ознаки стресу чи вигорання.
🡪 Подумайте: як я реагую у стресових ситуаціях. Які ознаки того, що я перевтомлений і погано почуваюся?
Запобігти втомі від співчуття можна:
Регулюючи емоції різними методами. Робота з емоціями - один з найважливіших способів запобігти втомі від співчуття. Розпізнаючи і працюючи з ними – наставник краще долає стрес в роботі.
Робота з почуттями передбачає їх вивільнення. Наприклад, розмова з колегами / іншими наставниками, написанняа листів або участь у консультуванні на робочому місці. Це дозволяє уникнути накопичення емоцій та їхнього негативного впливу на здатність долати труднощі. Регулярна робота з емоціями допомогає підтримувати психологічний стан та працездатність, що є важливим для довготривалої роботи з надання допомоги.
Наприклад, наставник відчуває смуток або розчарування після складної ситуації з клієнтом і вирішує написати про свої почуття в щоденнику або поговорити про це з іншим наставником.
Керуючи емоціями. Регуляція емоційного стану означає здатність керувати власними емоціями відповідно до ситуації. Вона передбачає зменшення, посилення або підтримання інтенсивності емоцій.
Керування емоціями допомогає зберігати спокій у стресових ситуаціях і адекватно реагувати на різні переживання.
Наставники повинні навчитися регулювати свої емоції конструктивним способом, наприклад, заспокоюючись і знаходячи рівновагу в складних обставинах. Це дозволить бути підтримкою підопічним у важких ситуаціях.
Важливі питання
Окрім вищезгаданого, на управління стресом і запобігання вигоранню значно впливають:
Загальний стан здоров’я та життєва ситуація ментора. 🡪 Чи є ваше життя збалансованим? Чи мають місце постійні кризи?
На якому етапі перебуває сам наставник? 🡪 Важливо, щоб наставник знаходився далі у своєму інтеграційному процесі, ніж підопічний.
Ресурси. 🡪 Скільки часу, ресурсів, досвіду ви маєте у своєму розпорядженні?
Вміння знайомитися. 🡪 У вас природньо виходить працювати з людьми?
Відчуття власних кордонів і себе. 🡪 Наскільки добре ви знаєте себе і вмієте лімітувати свою роботу?
Інформація про важливість дотримання кордонів та їх встановлення міститься в наступному розділі.
Вправу на зняття стресу та вправу "Зламана кавоварка" дивіться тут.